Проблемні питання отримання ліцензій на здійснення депозитарної діяльності

1. Неможливість підготовки та подання документів для отримання ліцензії у строк, передбачений законом.

1. Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (зі змінами внесеними Законом України № 5042-VI) НКЦПФР видає ліцензію на здійснення професійної діяльності або відмовляє у видачі ліцензії протягом 3 місяців з дня надходження відповідних документів. Якщо до структури власності юридичної особи входить іноземна юридична або фізична особа – документи на отримання ліцензії можуть розглядатися 6 місяців.

Виходячи з цього професійні учасники, до структури власності яких входять іноземці, мають на виконання Закону України «Про депозитарну систему України» подати документи для отримання ліцензії не пізніше 12 квітня 2013 року.

Разом з тим на сьогоднішній день відсутні ліцензійні умови провадження депозитарної діяльності депозитарної установи згідно нового закону (навіть офіційний проект документу), порядок та умови видачі ліцензії на провадження професійної діяльності.

Незрозумілим є питання чи потрібно та чи можливо подавати документи на отримання ліцензії депозитарної установи до прийняття НКЦПФР нових ліцензійних умов, порядку видачі ліцензії. Незрозумілим є перелік документів для отримання ліцензії.

2. Короткі строки на підготовку пакету документів унеможливлюють підготовку та подання деяких документів.

3. Крім того, Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачається необхідність подання для отримання ліцензії копій внутрішніх положень, що регламентують порядок надання фінансових послуг.

На сьогоднішній день відсутній підзаконний нормативно-правовий акт (та навіть його офіційний проект), який встановлює вимоги до вказаних положень, регламентує порядок здійснення депозитарної діяльності згідно Закону України «Про депозитарну систему України».

Професійний учасник не має змоги розробити указані внутрішні положення.

4. Не зрозуміло чи потрібно вносити зміни до статуту професійного учасника щодо зміни виду його діяльності (із зберігача на депозитарну установу). Внесення змін до статуту потребує рішення загальних зборів.

2. Неможливість у привести свою діяльність у відповідність до нових ліцензійних умов провадження депозитарної діяльності.

            На сьогоднішній день відсутні ліцензійні умови провадження депозитарної діяльності депозитарної установи згідно нового закону (навіть офіційний проект документу).

            Навіть якщо документ набере чинності в кінці березня професійні учасники не матимуть об’єктивної змоги в такі короткі строки (до 12.04.2013) привести свою діяльність у відповідність (наприклад, встигнути отримати сертифікати на здійснення діяльності з управління активами (для ліцензії депозитарної установи із зберігання ІСІ), змінити внутрішню організаційну структуру юридичної особи – зробити окремі структурні підрозділи під кожний вид депозитарної діяльності, не зрозумілими є вимоги до цих підрозділів тощо).

      3. Проблемні питання отримання ліцензії, якщо засновником професійного учасника є нерезидент.

             1. Згідно Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (зі змінами внесеними Законом України № 5042-VI) якщо засновником професійного учасника є іноземець передбачається подання додаткового переліку документів (наприклад, копія рішення уповноваженого органу про участь в професійному учаснику в Україні, копія аудиторського висновку аудитора іноземної держави про фінансовий стан іноземної юридичної особи на кінець останнього повного календарного року тощо).

            При цьому, якщо засновник продав свою частку (свої акції) у професійному учаснику, та відповідно не має більше жодного відношення до означеної юридичної особи, то неможливим є подання вказаних документів. Професійний учасник не має змоги ніяким чином вплинути на свого засновника, який перестав бути його акціонером або учасником.

1. Незрозумілим є питання щодо необхідності подання вказаних документів (копії аудиторського висновку, копії уповноваженого органу про участь у професійному учаснику тощо) професійному учаснику, учасником (акціонером) якого є іноземець. Адже в Законі мова йде лише про засновника, а не про учасника (акціонера). Разом з тим, у зв’язку з відсутністю підзаконного нормативно-правового акту неможливо спрогнозувати необхідність підготовки вказаних документів.

3. Не зрозумілим є питання який саме орган іноземної юридичної особи має прийняти рішення про участь у професійному учаснику.

Для деяких професійних учасників (особливо для банків), засновниками яких є іноземні юридичні особи дуже проблематичним є отримання відповідного рішення.